Вірш: “Спокій ночі”

Стомився день, шукає, де б спочити, 
Біжить чимдуж вперед, за горизонт.
 Довкола небо темінню повите, 
Яким крадеться світом тихо сон. 

Змовкає гамір, стигне вся краса, 
Мов непритомніє — і зовсім без причини. 
Лягає благістю на все нічна роса, 
І йде по колу дійство це щоднини…

…Людська душа усе безперестанку,
Без втоми розуму ці речі відкриває. 
В нічні хвилини роздумів на ґанку, 
Коли весь всесвіт в сні відпочиває… 

 © Сергій Ущапівський
04.09.2022