Поезія

Вірш: “Справжня жінка”

Не судіте її і ніяк не повчайте,
Краще просто візьміть і самі так пройдіть.
По життєвій дорозі сміливо рушайте
І нікуди із неї лишень не зверніть.

Шляхом болю і розпачу, радості й муки
Йдіть вперед, відчуваючи, наче вона.
Ні на мить не здіймаючи в розпачі руки,
Так як є, все пізнавши для себе сповна.

Мрії, котрі губились в рутині життя,
Сподівання, які потонули в безодні
Тих подій, що пішли назавжди в забуття
І відбитками зморшок лишилися зовні.

Під вагою всього у житті не зламайтесь,
Щоби легко писалася ваша сторінка.
Тільки все це відчувши, візьміть і зізнайтесь:
Все ж якою незламною є справжня жінка!

© Сергій Ущапівський
11.09.2021

Добавити коментарій

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.