Поезія

Вірш: “Справжня любов”

Вона закохана й по-справжньому щаслива,
Незнане досі щось в собі відкрила,
Любов — ту справжню, котра незрадлива,
З якою легко і відчутні крила.

В очах є подив і помітна ніжність,
Така, як в діток, світ як пізнають,
Красу його, незнану дивовижність,
Якій себе беруть і віддають.

…Це диво з див, які я бачив,
Ще більше, ніж я відчував.
Признав собі і лиш зазначив:
"Нікого так ще не кохав…".

© Сергій Ущапівський
04.08.2021

2 коментарі

  • Диво

    Тебе вивчаю, як прадавню мову,
    Як манускрипт читаю з давнини.
    Вслухаюся в існуючу розмову,
    Тону в тобі й не бачу мілини.

    Черпаю з тебе силу і натхнення,
    Думки, що від сльози чистіші.
    А те моє душевне откровення
    Є щастям, що відчутне в тиші…

    © Сергій Ущапівський

    • Сергій Ущапівський

      Я хочу, щоб твій ранок починавсь
      З усмішки поряд ніжної для мене,
      Із ніжності, що є в твоїх очах,
      Коли торкаюсь я до тебе…

      Я хочу ніжно тебе обіймати,
      Тепло твоє так манить і п’янить,
      Волосся гладити твоє, руками —
      Ти ж любиш ту чарівну мить…

      Я хочу подих твій ловити,
      З тобою бути в унісон,
      “Люблю тебе” тобі мовляти
      І чути шепіт: “Ти мій сон!”

      Я хочу каву спозарання
      Разом з тобою любо пити,
      Тонути в відчуттях кохання
      Та лиш від цього шаленіти.

      Я хочу ранком любуватись
      Лишень тому, що є в нім ти,
      Красу навколо споглядати,
      Яку даруєш ти мені.

      Я хочу дотиків тремтячих,
      Так так… я кожен раз такий,
      Коли до тебе доторкаюсь,
      Від ніжності роблюся боязкий.

      І так щодня і рік за роком
      Я хочу нас таких завжди,
      Іти сміливо крок за кроком
      Усе життя і назавжди…

      © Сергій Ущапівський
      14.01.2021

Добавити коментарій

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.