Вірш: “Суть любові”
Не шкодуйте ніколи для світу любові, Почуття свої щирі візьміть й покажіть. Хай це буде помітно у вашій розмові, У слова, що мовляєте, душу вкладіть. У любові є дар дивовижний по суті: Повертатись сторицею вміє вона. Вас ніколи не лишать самого у скруті, Хто її вже відчув і наповнивсь сповна. …В час любові нема відчуттів зовсім болю, Після неї ж приходить раптове прозріння. Відбувається часто це досить поволі, Тут залежить усе від людського сумління… © Сергій Ущапівський 29.01.2022
Вам також може сподобатися
Вірш: “Коли стомився — просто відпочинь”
Вірш: “П’ята стихія”
2 коментарі
Валентина
Коли з тобою таке вперше і ти боїшся помилитись. Не має досвіду напевне, лякає як малу дитину. Вибудовуєш мури до неба, запевняєш себе у зворотньому. Тому що: Полюбить как речке выйти в путь от истока бездорожьем к устью, полюбить как руку протянуть, а ее подержат и отпустят. И стоишь с протянутой рукой, привлекая праздное вниманье. То ли неприкаянный какой, то ли вымагаешь подаянья. Десь от так, тому іде у хід арсенал для захисту незвичний. Добре якщо у партнера є розуміння до коханної людини. Бо найбільш лякає той момент що твоїми почуттями маніпулюють для свого самоствердження, а це так вразить і на потім з’являється болюча недовіра. Бо усі ми хочемо бути конкретно впевненими що до тебе ставлення справжнє ане за ради похизуватися.
Сергій Ущапівський
Дякую!