Сьогодні небо плакало зі мною,
Лилися сльози, творячи калюжі.
Я зрозуміла, що живу тобою,
І ти мені не є байдужий.
Я мовчки в спогадах тонула,
В тих днях, які були без болю,
Слова любові де почула,
Які п’янили мою волю.
Мені той дощ прошепотів,
Що ти також один сумуєш.
По підвіконню цокотів,
Здавалось, в ньому ти існуєш.
Торкнулась ніжно ледь його —
Тебе ж відчути так хотіла —
Душі коханого свого
І дотиків тремтячих тіла.
Сьогодні небо плакало зі мною,
Лилися сльози, творячи калюжі.
Нам небо шанс дало з тобою,
Тому що рідні наші душі.
© Сергій Ущапівський
15.04.2021