Поезія

Вірш: “Така як всі…”

"Така як всі", — сама собі кажу, 
Звичайна зовні, що тут і гадати. 
Та те, що у собі я бережу, 
То все моє, і нічого додати. 

Скарбничка цінностей моїх —
То мій здобуток, в нім — і сила. 
Ніколи не просила нічиїх, 
Сама в собі усе зростила. 

Тож і сама шукаю в людях. 
Красу душі, що наче діамант, 
Який захований далеко в грудях, 
І вгледіти його — то вже талант. 

Ціную правду і відвертість в людях, 
Беззастережно вірю в доброту. 
І так, буває, боляче у грудях, 
Коли людську не бачу простоту. 

Навчилась жити за сумлінням, 
То мій суддя, а інколи і кат. 
Вчиняю за його велінням, 
Свідомість та — мені і адвокат. 

Можливо, десь частково схожа
На когось справді у своїй красі.
 Душа моя — то щедрість Божа, 
А кажуть, зовні, що така як всі...

© Сергій Ущапівський  
07.02.2021

Добавити коментарій

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.