
Вірш: “Тепло обіймів”
…І буде знову біла віхола кружляти, Нову писати книгу з чистого листа. Пожухлу землю ковдрою встеляти, Снігами й інеєм лягати на вуста. «Прийшла зима», — промовлять радо люди, Вогні святкові спалахнуть, немов зірки. «Із Новим роком!» — чутно буде всюди, Циклічно з року в рік триває так віки. Тепло обіймів відігріє нас сповна, Любов цвістиме в серці, наче квіти. Мабуть, для того й створена вона, Щоб одне одного хотілося зігріти… © Сергій Ущапівський 02.12.2021


