Вірш: “Тепло обіймів”

…І буде знову біла віхола кружляти, 
Нову писати книгу з чистого листа. 
Пожухлу землю ковдрою встеляти, 
Снігами й інеєм лягати на вуста. 

«Прийшла зима», — промовлять радо люди, 
Вогні святкові спалахнуть, немов зірки. 
«Із Новим роком!» — чутно буде всюди, 
Циклічно з року в рік триває так віки. 

Тепло обіймів відігріє нас сповна, 
Любов цвістиме в серці, наче квіти. 
Мабуть, для того й створена вона, 
Щоб одне одного хотілося зігріти…

© Сергій Ущапівський
02.12.2021