Поезія

Вірш: “Тихе щастя”

Хоч ти мовчиш і слів твоїх не чутно,
 Моя душа без них втішається в очах. 
Буває, часом завмираю привселюдно, 
А потім згадую твій образ по ночах. 

Ти — наче диво виникла із мрій, 
Моїх думок, бажань і сподівань, 
Із невідомих досі ще стихій, 
Які реальності хитку стирають грань.

 Я вірю в правду, що мені говорить погляд, 
Він краще, ніж слова покаже все в тобі. 
Любов твою, яка змінила мій світогляд
І стала щастям мовчки обраним собі…

© Сергій Ущапівський
05.01.2022

Добавити коментарій

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.