Вірш: “Тихе щастя”
Хоч ти мовчиш і слів твоїх не чутно, Моя душа без них втішається в очах. Буває, часом завмираю привселюдно, А потім згадую твій образ по ночах. Ти — наче диво виникла із мрій, Моїх думок, бажань і сподівань, Із невідомих досі ще стихій, Які реальності хитку стирають грань. Я вірю в правду, що мені говорить погляд, Він краще, ніж слова покаже все в тобі. Любов твою, яка змінила мій світогляд І стала щастям мовчки обраним собі… © Сергій Ущапівський 05.01.2022