Ти прийди, коли втомлюсь чекати,
Обійми так тепло й винувато.
Не дивись, що стану я картати,
Знай одне: твоя поява — свято.
Поцілунком доторкнись щоки
Пристрасно водночас і грайливо.
Дай відчути, що навік руки
Не відпустиш більше ти примхливо.
Помовчим. Не скажем слів у тишу.
Тільки обіймай мене сильніш.
Ти не бійся: я тебе не лишу,
Обійму ще тільки-но міцніш.
Просто пустота тепер в мені,
Я тебе одне лишень благаю.
Хоч на мить заповни її в сні,
Котрого я вранці не згадаю...
© Сергій Ущапівський
14.01.2021
