Поезія

Вірш: “Ти прийди…”

Ти прийди, коли втомлюсь чекати, 
Обійми так тепло й винувато. 
Не дивись, що стану я картати, 
Знай одне: твоя поява — свято. 

Поцілунком доторкнись щоки
Пристрасно водночас і грайливо.
 Дай відчути, що навік руки
Не відпустиш більше ти примхливо. 

Помовчим. Не скажем слів у тишу. 
Тільки обіймай мене сильніш.
 Ти не бійся: я тебе не лишу, 
Обійму ще тільки-но міцніш. 

Просто пустота тепер в мені, 
Я тебе одне лишень благаю. 
Хоч на мить заповни її в сні, 
Котрого я вранці не згадаю...

© Сергій Ущапівський
14.01.2021

Добавити коментарій

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *