Вірш: “Тобою день розпочинався завше”

Зітру з життя години всі розлуки. 
"Збулася доля", — тихо прошепчу. 
Візьму твої собі в долоні руки, 
Аби набутись в щасті досхочу. 

Прийду навіки — і ніяк інакше, 
Удосталь часу згаяно було. 
"Тобою день розпочинався завше", —
Скажу, цілуючи, твоє чоло.

 Розчинюся в тобі, ледь торкнешся долонею,
 Не благатиму в неба назад вороття. 
Тільки стань неймовірною, віщою долею,
 Без якої є все — та немає життя…

© Сергій Ущапівський 
 02.10.2021