Поезія

Вірш: “Ті очі тільки для тебе…”

Вони твої... В них ти одна живеш
І тільки вправно ними володієш.
У них, неначе в човнику, пливеш,
І тут нічого зовсім вже не вдієш.

Дивлюсь, бувало, в дзеркало собі,
Блакить там бачу, наче синє море,
І душу, що давно віддав тобі,
Від чого там усе просторе.

Вони твої... Бо ти ж моя кохана,
Забрала їх від світу на весь вік.
Чи доля ти, чи, може, і омана,
Любитиму тебе одну повік...

© Сергій Ущапівський
17.01.2021

2 коментарі

  • Диво

    Який важкий, який ласкавий погляд,
    які повільні зважені слова!
    Один якийсь малесенький недогляд –
    Жагучий смуток душу залива.
    А день як день. Розмова розумова.
    І раптом очі – вибухом стихій.
    Ти хто такий – зальотник, Казанова?
    Чи той, єдиний, той на світі мій?
    Ці дивні очі, келихи трутизни,
    настояні на сонці і журбі.

    Ліна Костенко

    • Сергій Ущапівський

      Я просто твій і тільки для тебе,
      Зростила світ в мені незнаний,
      Чаруючий і ніжний для себе,
      А людям часом невпізнаний.

      Та не бентежить то мене,
      Я інших навіть не признаю.
      Саме їх серце прожене,
      Тебе ж і поночі пізнаю.

      Розгледжу навіть і в тумані
      Те, що так любе для мене.
      Не звинувать, прошу, в обмані,
      Я просто твій і тільки для тебе.

      © Сергій Ущапівський
      22.01.2021

Добавити коментарій

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.