Поезія

Вірш: «Уяви витвір»

Не знаю навіть, де ти в світі є, 
Чи, може, витвір просто хворої уяви.
Та тільки це мені спокою не дає,
Ось так живу — усе чекаючи появи…

Чекаю день за днем із року в рік собі,
Що ти прийдеш і сон відтвориться в реальність.
Знайдеться спокій врешті, розчинюсь в тобі,
І далі буде все навколо тільки в радість.

Заради цього вічність ладна пережити,
До неба руки простягнувши у жалю.
В покуті стану в час отой лише тужити
За тим, кого я навіть подумки люблю…

© Сергій Ущапівський
02.01.2022


Добавити коментарій

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *