Вірш: «Уяви витвір»

Не знаю навіть, де ти в світі є, 
Чи, може, витвір просто хворої уяви. 
Та тільки це мені спокою не дає, 
Ось так живу — усе чекаючи появи…

Чекаю день за днем із року в рік собі, 
Що ти прийдеш і сон відтвориться в реальність. 
Знайдеться спокій врешті, розчинюсь в тобі, 
І далі буде все навколо тільки в радість. 

Заради цього вічність ладна пережити, 
До неба руки простягнувши у жалю. 
В покуті стану в час отой лише тужити
За тим, кого я навіть подумки люблю…

© Сергій Ущапівський
02.01.2022