Вірш: “У осені врода така, як твоя”

У осені очі помітив твої,
 Коли спозарання дивився на небо. 
Блакить у зіниці лилася мої, 
Неначе найбільша у тому потреба. 

У осені врода така, як твоя, 
Така ж елегантність і навіть граційність. 
Хоча відчуттями для серця своя, 
Та зовсім інакшу дає емоційність. 

Хоч схожа в предметах і навіть речах, 
Та все ж замінити тебе не під силу
Відтінком небес, тим, що вгледів в очах,
Коли бачив усмішку любу та милу.

© Сергій Ущапівський
18.10.2021