Поезія

Вірш: “Хай трапиться диво…”

Хай трапиться диво зимове зі мною, 
Таке несподіване, наче то сон.
 В душі відіб’ється легкою луною, 
Захопить зненацька до себе в полон. 

Я так зачекався в житті того чуда:
Побачити врешті щасливим себе,
 Відчути нарешті, що то не облуда,
 Яка у душі часом болем шкребе.

 Прийди спозарання чи може вночі:
Для щастя доба є завжди однакова.
 Ти просто торкнися мене й промовчи, 
Реальність най стане нарешті казкова!

© Сергій Ущапівський
13.01.2021

2 коментарі

  • Диво

    Моє серце, мабуть, болітиме,
    як не стрінемось ми в житті.
    Я привітами-самоцвітами
    зупинила б тебе в путі.

    Ліна Костенко

    • Сергій Ущапівський

      Мені б з тобою залишитись біля моря,
      Від всіх далеко бути разом наодинці.
      Не знати смутку, ні краплини горя,
      Тримаючися разом за мізинці.

      Мені б твого торкнутися волосся,
      Так пустотливо, наче винуватий.
      В душі відлуння чути безголосся
      І просто тебе мовчки цілувати.

      Мені б тебе любити заповітно,
      Своєю ніжністю зігріти душу.
      Тендітно, трепітно й нечутно.
      Ти лиш дозволь великодушно…

      © Сергій Ущапівський
      12.04.2021

Добавити коментарій

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.