Вірш: “Хай трапиться диво…”
Хай трапиться диво зимове зі мною, Таке несподіване, наче то сон. В душі відіб’ється легкою луною, Захопить зненацька до себе в полон. Я так зачекався в житті того чуда: Побачити врешті щасливим себе, Відчути нарешті, що то не облуда, Яка у душі часом болем шкребе. Прийди спозарання чи може вночі: Для щастя доба є завжди однакова. Ти просто торкнися мене й промовчи, Реальність най стане нарешті казкова! © Сергій Ущапівський 13.01.2021
2 коментарі
Диво
Моє серце, мабуть, болітиме,
як не стрінемось ми в житті.
Я привітами-самоцвітами
зупинила б тебе в путі.
Ліна Костенко
Сергій Ущапівський
Мені б з тобою залишитись біля моря,
Від всіх далеко бути разом наодинці.
Не знати смутку, ні краплини горя,
Тримаючися разом за мізинці.
Мені б твого торкнутися волосся,
Так пустотливо, наче винуватий.
В душі відлуння чути безголосся
І просто тебе мовчки цілувати.
Мені б тебе любити заповітно,
Своєю ніжністю зігріти душу.
Тендітно, трепітно й нечутно.
Ти лиш дозволь великодушно…
© Сергій Ущапівський
12.04.2021