Поезія

Вірш: “Художник”

Художник вкотре малював картину, 
Палітру дивну він обрав.
Змішав, як міг, усі на половину —
І тільки так на полотні писав. 

І рухи пензля в той момент
Навколо викликали подив. 
Мов перед ними диригент  —
Аж тамували люди подих. 

Із нетерпінням позирали,
 Щось в тій картині їх манило. 
Від дійств навколо завмирали, 
У серці їхньому щемило.

 Ніхто із них не мав знаття, 
Не відчував іще прозріння, 
Що майстер малював життя, 
А рухи пензля — злети і падіння...

© Сергій Ущапівський 
19.04.2021

Добавити коментарій

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.