Вірш: “Це буде доля… ту, що ждуть”

Знайде, збере тебе у воєдино
З життя уламків, лишених людьми, 
Людина — та, що бачить середину
Душі твоєї — там десь між грудьми. 

Тендітно зробить, зрозумівши, 
Відчувши біль, що є в тобі,
На ноги задля цього звівши 
Та розчинивши у собі.

Це буде доля... ту, що ждуть
Усе життя — крізь простір часу.
Шляхи життєві вас зведуть,
І ти відчуєш це відразу.

© Сергій Ущапівський
01.05.2021