Поезія

Вірш: “Цілунок кульбаби”

Кульбаби цвіт візьму я в руки,
Дмухну — і понесе його. 
Чи то від суму, чи розпуки —
В тім, мабуть, трохи є всього. 

Про нього думаю без краю,
 Живу і тільки ним в думках. 
Безмежно понад все кохаю, 
Щаслива, як в його руках. 

Лети той цвіт — хай в нім пізнає 
Любов мою, що так пройма,
 Яка у буднях не минає
Від того, що його нема. 

Торкнися ніжно до щоки
Цілунком ніжним, ледь помітним, 
Коханням тим, що всі роки
Любила палко й заповітно.

© Сергій Ущапівський
02.07.2021

Добавити коментарій

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.