Поезія

Вірш: “Час сподівання”

Очікуй див від Бога — не людей, 
І не чекай, що буде це раптово.
 Молитись щиро — ось твій привілей,
 Вклади всю душу в кожне своє слово. 

Крізь верстви всіх твоїх бажань, 
Через туман життєвих віхол
Бог стане чуйним до страждань,
Загляне дивом в одне з вікон.

…Коли цьому насправді бути,
З яких країв чекати тої вісті?
Час сподівання — це покута, 
Все буде вчасно на своєму місці.

© Сергій Ущапівський
17.12.2021

Добавити коментарій

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.