Вірш: “Читай мене”

Читай мене, як мову серця — й тільки, 
Як ту абетку, де живе любов, 
В якій всі символи і навіть стрілки
Є найдивнішою з усіх на світі мов.

 Читай мене, повільно так вивчай, 
Запам’ятовуй, наче істину важливу. 
І тільки радість невимовну зустрічай —
Таку омріяну, таку собі звабливу. 

Знайди в мені початок, наче «альфа», 
Кінцем всього теж хочу стати, як «омега»,
Щоб голос мій звучав, немовби арфа,
В якій втамується твоя любові спрага.

© Сергій Ущапівський 
30.07.2021