Ти не сестра мені і навіть не рідня,
Чума мокшанська, мороку потвора.
Страшним ти лихом стала серед дня,
А ще ж так зовсім тихо було вчора…
Твій дух украй вже геть осатанів,
Нема краплини у тобі людського.
За біль від втрачених моїх синів,
Що боронили, ти заплатиш Богу.
Незламна воля духу, що в мені,
Тобі не скориться, і правда переможе.
Кацапська нечисть згине у вогні,
Небесна сила в цьому допоможе.
Серед нещасть присутнє в світі чудо,
Яке не ладен жодний ворог побороти.
Молитву щиру Бог почує всюди,
Тож і мене позбавить від тебе — мерзоти.
© Сергій Ущапівський
03.04.2022
