Вірш: “Щастя любові”

Тебе кохати — спражня насолода, 
Ти, як повітря, наче свіжого ковток. 
Немов ранкова свіжа прохолода, 
Яка собою ніжить кожен пелюсток. 

Любов до тебе має теж свою орбіту, 
З якої все мені інакшим постає. 
Красу не знану досі бачу всього світу, 
Що всюди барвами новими виграє. 

Ти окриляєш, ти ж і надихаєш, 
Тому мені так легко жити в простоті. 
Сама щоденно, мабуть, помічаєш, 
Що ти для мене все в моїм житті…

© Сергій Ущапівський
31.01.2022