Поезія

Вірш: “Щемні роздуми”

Багато попелу на світі від людей, 
Від їх думок, лихих по суті вчинків. 
Болить від того щемно між грудей, 
А так хотілося б нарешті відпочинку.

 Щоби душа втішалася від щастя, 
Що світ позбавився безпутства. 
Покаявсь кожен в мить свого причастя 
І став чутливішим до людства…

© Сергій Ущапівський
26.01.2022

2 коментарі

  • Валентина

    Я в захваті. Такий глибокий зміст – для роздумів чому все так поміж людей. Та певно явище оце циклічне. Аби у нашому житті не було цього – то не змогли б ми цінувати самопожертви ,співчуття і доброти. Не треба нам засмічувати мізки і ревно брати до душі. А треба пам’ятати вислів богослова Карла Фрідріха Етінгера: ” Господи, дай мне спокойствие принять то, чего я не могу изменить, дай мне мужество изменить то, что я могу изменить. И дай мне мудрость отличить одно от другого.”

Добавити коментарій

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.