Поезія

Вірш: “Щире зізнання”

Доторкнись, обійми і мене поцілуй,
Най зупиниться час, просторова реальність.
Душу спраглу мою тим цілунком лікуй,
Відчуття ті обом будуть тільки на радість.

Слухай тишу, допоки слова не розчуєш,
В котрих стиха промовлю до тебе «люблю».
Це кохання безмежне у серці відчуєш,
Хоч в ту мить засоромлюсь, та це я зроблю.

Доки звичним щоденне усе нам не стало,
Ти відверте зізнання, що мовлю, цінуй.
На прохання моє щоб душа заспівала,
Доторкнись, обійми і мене поцілуй…

© Сергій Ущапівський
17.07.2022

2 коментарі

Leave a Reply

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *