Поезія

Вірш: “Якби я мить зумів спинити”

Якби я мить зумів спинити, 
Я б Богу дякував в житті —
За вміння все у нім любити, 
Постійно жити в доброті. 

За те, що вчив і що навчає, 
За мудрість, послану щодня, 
За те, що мене пробачає. 
І попри все — йому рідня. 

В молитві б голос надривав,
 Мовляв би я її велично. 
За дар життя, що дарував, 
Я буду дякувати вічно.

© Сергій Ущапівський 
15.03.2021

Leave a Reply

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *