Поезія

Вірш: “Як мало треба жінці у житті”

Як мало треба жінці у житті, 
Аби відчути справжнє щастя:
Радіти митям у своїм бутті
І чути пульс в своїх зап’ястях. 

І навіть зовсім не в речах, 
Не в подарунках справжня радість.
 В теплі, відчутнім у плечах,
Де зовсім інша є реальність. 

Як мало жінці треба, щоб злетіти —
До піднебесся — просто в височінь. 
Лиш тільки знати: ти — потрібна, 
Ти — найдорожча з всіх створінь.

© Сергій Ущапівський
08.06.2021

2 коментарі

  • Диво

    Пів світу зовсім геть ніщо,
    Якщо не поряд серцю любий.
    Оберігав хто б невсипущо,
    Бо понад все тебе він любить.

    Все завелике враз стає,
    Себе не знаєш куди діти.
    І сум в душі не відстає,
    Одному ж важко- бо радіти.

    Та зовсім інший світ в очах,
    Коли твоє кохання поряд.
    Тепло відчутне в всіх речах,
    Бо гріє сповнений любові погляд.

    © Сергій Ущапівський

    • Сергій Ущапівський

      Мені без тебе сумно серед людства,
      Весь світ чужим, великим постає.
      Твоя любов, немов якесь чаклунство,
      Із нею іншим все ураз стає.

      Мені не треба світу без тебе,
      Де ти не поряд і тебе не бачу.
      Не звик я жити просто для себе,
      З тобою маю зовсім іншу вдачу.

      Полиш приходити у снах,
      Відчути дай тебе нарешті
      Не на світлинах чи в думках,
      Дай доторкнутись врешті.

      © Сергій Ущапівський
      02.01.2021

Leave a Reply

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *