Вірш: “Я бачив сьогодні красу дивовижну”

Я бачив сьогодні красу дивовижну, 
Ходили алеями двійко людей. 
Любов у очах в них помітив безмежну,
 Як неба дарований їм привілей. 

Природа втішалася разом із ними, 
Співала вітрами сонет про любов,
Його почуттями мовлявши земними,
З відтінком любові із всіх знаних мов. 

Дивився на них, на кохання без меж, 
На те, що у світі таке основне. 
Я прагну його, вам зізнаюся, теж
Пізнати таким, що в роках не мине.

© Сергій Ущапівський  
05.11.2021