Вірш: “Я був щасливий тільки раз”

Я був щасливий тільки раз,
 Коли зустрів оту єдину. 
І тільки згадував щораз
Воістину щасливу днину. 

Ті очі... я в них потонув, 
Розтанув там безповоротно.
 Дививсь у них і лиш шепнув:
"Все зміниться тепер істотно". 

І ніжна посмішка крізь тишу
Мені то ствердно підказала. 
І я почув: "Тебе не лишу, 
Навік тебе я покохала!" 

Сплелися долі дві навік, 
Саме їх небо поєднало.
Щоб разом були увесь вік,
Серця любові ж так чекали!

© Сергій Ущапівський
25.01.2021