Вірш: “Я душу одягну у вишиванку”

Я душу одягну у вишиванку, 
Орнаменти в ній будуть із думок. 
Неначе сонце світить в небі зранку,
 І чисті в суті, як гірський струмок. 

Вбрання того багатство стане видно
У погляді, що сповнений тепла. 
Воно ж всьому так світу необхідно, 
Як спраглим хоч краплина з джерела.

 Сакральні речі напишу в словах, не злі,
 Щоб зрозуміли їх у будь-якій країні,
 Коли лунатимуть вони по всій землі
Із неньки любої для мене України…

© Сергій Ущапівський
19.05.2022