Я — жінка, що тут і сказати,
Такою Бог мене створив.
Мені ж бо іншою й не стати,
Хоч як би хто не говорив.
Я — Берегиня, Мати світу,
Початок затишку й тепла.
Як диво-квіти первоцвіту,
Що Матінка Земля дала.
Любов в собі несу всесильну
До всього в світі навкруги.
В усі часи й повсюди стильну,
Відчутну в дотику руки.
Любіть в мені й цінуйте жінку,
Я ж бо вам душу всю віддам.
Додайте ніжності відтінку
Моїм літам, немов садам.
Цвіте нехай в усі часи
Життєва та моя стежинка.
А світ наповниться краси,
Хоч я звичайна просто жінка.
© Сергій Ущапівський
08.03.2021
