Поезія

Вірш: “Я знову зможу”

Осінній ранок настає повільно, 
Ранкове світло ллється у вікно. 
Стає від того якось навіть хмільно, 
Відчутне щось — забуте вже давно.

 П'янію в тих незвичних відчуттях 
І розчиняюся без будь якого смутку.
 В моєму серці вже стоять в дверях
Безцінні речі із мого набутку. 

Життєвий досвід, зрілість всіх років, 
Які мене навчали в них щосили,
Тих драм, що сипались з усіх боків, 
Як цвіт дерев, коли їх потрусили. 

Задовільнюсь життя плодами, 
Сприйму усе як милість божу. 
І між подій всіх холодами
Скажу собі: «Я знову зможу».

© Сергій Ущапівський
25.10.2021

Leave a Reply

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *