Поезія

Вірш: “Я лишуся між люду у думках”

Я лишуся між люду у думках, 
Пущу коріння в спраглі душі. 
Теплом у серці, тілі і руках
В тих, що до інших небайдужі. 

Немов ще вранішня роса,
Коріння те зволожу в вірші. 
Там буде вся душі краса
І відчуття — найщасливіші. 

Хоч час швидкий, неначе вітер, 
Тож треба у житті спішити. 
Та я сховаюсь поміж літер
І в слові лишусь вічно жити.

© Сергій Ущапівський
05.09.2021

Добавити коментарій

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.