Я зовсім іншим пам’ятаю давній час:
Без всіх девайсів, гаджетів, планшетів.
Звичайна різка була грою водночас —
У «козаків» десь там, між очеретів.
Ми не чекали віртуальних переписок,
Дивились в очі людям щиро навкруги.
Там не було їх відфільтровано у список
Отой, де «block»: твої це, значить, вороги.
Нам непотрібні визнання були примарні,
Ні тисяч лайків тих, що бачим тільки там.
Ми мали справжні відчуття в собі реальні,
Тож насолоджувались впевнено життям.
Коли ж ми встигли розмінятись на абищо,
На неіснуюче, на світ примар та цифр.
Живе на штучне поміняли чом й навіщо?
Найзагадковіший, мабуть, на світі шифр.
© Сергій Ущапівський
07.05.2021
