Вірш: “Я стану спокоєм, захованим в словах”

Я стану спокоєм, захованим в слова, 
Якого так життям шукають люди,
 В якому сила буде та для них жива, 
Яка лунатиме до серця звідусюди. 

Я сповню світ навколо дивної краси, 
Що не тьмяніє з часом, блиску не втрачає. 
Повсюди чутно тільки й буде голоси, 
Які мовлятимуть, що вже напам’ять знають.
 
Усе лихе в душі, неначе крига, скресне, 
Відчують люди врешті силу слова вічну. 
І кожен заново із них візьме й воскресне, 
В собі почувши істину ліричну. 

 © Сергій Ущапівський   
04.04.2021