Поезія

Вірш: “Я стомилась без тебе…”

Я стомилась без тебе, в полоні думок, 
Де живеш тільки ти і нема місця всьому. 
Протікаєш в мені, наче справжній струмок, 
Щоб почути твій голос спішу я додому.
 
Все життя, як туман, бачу тільки тебе,
 Заблукати у ньому ніяк не боюся. 
Я тобі віддала до останку себе, 
На тебе я щодня і молюся.

© Сергій Ущапівський 
05.03.2021

Добавити коментарій

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.