Вірш: “Є люди дивної краси”

Є люди, котрі не для всіх, 
Краси, як небо, в них зіниці. 
Не стріти у житті щодня, 
Бо їх у світі одиниці. 

Вони інакшим бачать світ, 
Не так як всі — небес сягають. 
Те, що для когось пустоцвіт, 
У них прекрасним виглядає. 

Слова звичайні, що в нас є,
У них по-іншому мовляють.
Вони віршами в них стають,
І серце ніжно зачіпають.

Вони, як ліки, для душі,
А їхні вірші, мов сонети. 
Ці люди справді непрості,
Бо за покликанням поети...

© Сергій Ущапівський
27.01.2021