Вірш: “Істинна потреба”

Про тебе думаю, коли в думках молюсь, 
І навіть в час, коли пишу для світу вірші. 
На тебе подумки крізь них одну дивлюсь, 
Кажу, як є, тобі — без зайвих перебільшень.

Люблю — та так, що світ стає мені інакшим, 
Коли не поряд ти — зі мною лиш пів неба.
 Від того навіть видаюся зовсім слабшим, 
В твоїй любові — моя істинна потреба. 

Не знаю навіть, хто мене прирік
На цю любов, що в серці пломеніє. 
Вогонь не згасне той уже повік
І на папері в віршах не зотліє…

© Сергій Ущапівський
19.02.2022