Вірш: “І день — не день, і ніч — не ніч”

І день — не день, і ніч — не ніч,
 Відсутня будь-яка логічність. 
Та і не в тому тільки річ, 
Здається, наче канув в вічність. 

Живу тепер я кожен день, 
Аби-то як і як-то-небудь. 
Серед усіх навкруг знамень
Я бачу тільки тьмяне небо. 

Рутина днів іде поволі, 
Мене, буває, зачіпа. 
Тримає міцно у неволі
І щедро болю насипа. 

Ти пригорни лише до себе, 
Най щезне тиша та німа. 
Давно нема життя без тебе, 
Без тебе — і мене нема...

© Сергій Ущапівський
21.05.2021