Поезія

Вірш: «Жертовний шлях»

Ти знов прийшла, стоїш зі мною поряд, 
Говориш вітром в шепоті дерев.
Завмерло все, завмер мій навіть погляд,
Що так дивився десь собі вперед.

Печальна музо, мудрість вікова,
В тобі розрада, в час, коли приходиш.
Я чую все і всі твої слова,
Є зайвою на ті всі речі згода.

Не маю зовсім нарікань,
Коли пишу для світу вірші.
Свій шлях обрав без зволікань,
Щоб люди стали щасливіші.

Поета доля – шлях жертовний,
Тож їх і мало на Землі.
Наставник для всього духовний,
Як промінь сонця уві млі.

© Сергій Ущапівський
04.01.2022

Добавити коментарій

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.