Здається, різні з нею ми такі,
Я з плоті й крові, а вона зі слова.
Ріднять із нею значення тонкі,
Душі моєї то по суті мова.
Вколисана в думках і в них сповита,
Поезія — сестра всіх моїх мрій.
Коли довкола тиша цілковита,
В свідомості з'являється моїй…
Підносить високо, незримо над землею,
Та не лякає зовсім той мене політ.
Мені за щастя облетіти всесвіт з нею,
Отой небачений, казковий інший світ.
Щоб потім в римах про усе розповісти,
Закарбувати в віршах мудрість поетичну.
І їх залишити, як пам'ятні листи,
Що містять істину в собі таку ліричну…
© Сергій Ущапівський
23.04.2022
