Вірш: “Зимова казка”
В снігах біліти почали стежинки, Довкілля всюди простяглося кришталеве. Летять в повітрі заворожено сніжинки, І тішить душу сонце полудневе. Довкола тиша мляво дивиться на світ, Не чутно звуків з лісу скованих джерел. Скрипить, буває, легко хвірткою воріт, Вже голосніше дзвінко кронами дерев. …Із року в рік зима взяла собі за звичку: Листи на шибках малювати без адрес. І кожен з нас з руки знімає рукавичку, Щоби торкнутися до чуда із чудес… © Сергій Ущапівський 25.12.2021
2 коментарі
Валентина
Ось Вам і диво на Різдво, дарунок справді по – Різдвяному. Тож радість увійшла в Ваш дім тим щастям,що Ви так вимолювали… Нехай завжди,завжди збувається все те,що Ви молитвою прохаєте у Бога. У Вас попереду багато усього… Хай буде широка і світлая дорога. З черговою перемогою, неподільного океану надхнення. Я всім серцем і душею радію з Вами, вірю в Вас. Щасти!
Сергій Ущапівський
Дякую!!!