Вірш: “Зимовий сон»

Скувала крига крицею річки,
Холодним сном усе мені здається,
В якому чути вітру балачки
І як хурделицею він собі сміється.

В полон довкола все взяла зима,
Зробила з льоду кришталеві грати.
Та тільки робить все вона дарма,
Тепло весни не дасть їй панувати.

Розбудить ліс, торкнувшися до крон,
Промінням сонця все живе огорне.
І піде в безвість той зимовий сон,
І буде все чарівне й неповторне…

© Сергій Ущапівський
01.01.2022