Поезія

Вірш: «Мої думки…”

Сумного досвіду, що маю, не цураюсь, 
Чіпляюсь, падаю і знову далі йду.
Таке життя і те, що часом спотикаюсь,
Ніяк не стишує у нім мою ходу.

Мої думки — давно мені найкращі друзі,
У них душі своїй шукаю порятунку.
Хоч часто бачу там примари від ілюзій,
Та маю крихту для життя свого притулку.

…Буває важко в часі без причини,
І смуток мій бере мене за плечі.
Жену у безвість я його щоднини,
Щоб не було у серці порожнечі…

© Сергій Ущапівський
04.01.2022

Добавити коментарій

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.