Вірш: “Любов — яка безмежна”
Ламає, трощить зсередини Без зрозумілої причини Не біль, а потяг до людини — Від того ще нема вакцини. Ні жити в спокої не дасть, Ні існувати обережно. Хоча це зовсім не напасть А та любов — яка безмежна. Та сутність крил нам надає, Звичайне бачимо незвичним. В речах, де кожен віддає Себе тим почуттям величним. © Сергій Ущапівський 07.08.2021
Вам також може сподобатися
“ФОРМУЛА ЩАСЛИВИХ СТОСУНКІВ”
Вірш: “Безвихідь”
2 коментарі
Диво
Не бажаю я нічого, хочу тільки одного:
Стуку серця дорогого біля серденька мого.
Хай мене, немов пилину, носить доля по землі,
Подаруй мені хвилину — і забудуться жалі.
І минуле зло розтане, ніби привиди сумні,
І лице твоє кохане буде сяяти мені.
Василь Симоненко
Сергій Ущапівський
Тебе кохати – просто насолода,
Ти – як повітря свіжого ковток.
З тобою завжди дихається легко,
Коли ти поряд і ми є удвох.
Твоє кохання ніжне і чарівне,
З ним постаєш, немов титан.
Здається, вже підняв би й гори,
Додолу зіроньку б дістав.
Ти окриляєш, ти і надихаєш,
Ти просто щастя у моїм бутті.
І вкотре не боюся повторити:
“Кохаю тебе, понад все в своїм житті”…
© Сергій Ущапівський
15.06.2020