Вірш: “Ті очі тільки для тебе…”
Вони твої... В них ти одна живеш І тільки вправно ними володієш. У них, неначе в човнику, пливеш, І тут нічого зовсім вже не вдієш. Дивлюсь, бувало, в дзеркало собі, Блакить там бачу, наче синє море, І душу, що давно віддав тобі, Від чого там усе просторе. Вони твої... Бо ти ж моя кохана, Забрала їх від світу на весь вік. Чи доля ти, чи, може, і омана, Любитиму тебе одну повік... © Сергій Ущапівський 17.01.2021
2 коментарі
Диво
Який важкий, який ласкавий погляд,
які повільні зважені слова!
Один якийсь малесенький недогляд –
Жагучий смуток душу залива.
А день як день. Розмова розумова.
І раптом очі – вибухом стихій.
Ти хто такий – зальотник, Казанова?
Чи той, єдиний, той на світі мій?
Ці дивні очі, келихи трутизни,
настояні на сонці і журбі.
Ліна Костенко
Сергій Ущапівський
Я просто твій і тільки для тебе,
Зростила світ в мені незнаний,
Чаруючий і ніжний для себе,
А людям часом невпізнаний.
Та не бентежить то мене,
Я інших навіть не признаю.
Саме їх серце прожене,
Тебе ж і поночі пізнаю.
Розгледжу навіть і в тумані
Те, що так любе для мене.
Не звинувать, прошу, в обмані,
Я просто твій і тільки для тебе.
© Сергій Ущапівський
22.01.2021