Вірш: “Кохання взимку теж приходить”

Січневим ранком тихо увійшла
В моє життя — і просто полонила. 
Для себе щастя в нім знайшла, 
Мене ж зненацька захопила. 

В твоїх очах побачив чисте небо, 
І ніжність щира в них була, 
В якій для мене є така потреба, 
І котру ти мені взяла й дала. 

У день прийдешній віру поселила, 
Наснагу вгледів я всесильну для себе. 
Навік моє ти серце звеселила, 
За що кохаю понад все тебе.

© Сергій Ущапівський
29.01.2021