
Вірш: “Кохання взимку теж приходить”
Січневим ранком тихо увійшла В моє життя — і просто полонила. Для себе щастя в нім знайшла, Мене ж зненацька захопила. В твоїх очах побачив чисте небо, І ніжність щира в них була, В якій для мене є така потреба, І котру ти мені взяла й дала. У день прийдешній віру поселила, Наснагу вгледів я всесильну для себе. Навік моє ти серце звеселила, За що кохаю понад все тебе. © Сергій Ущапівський 29.01.2021


